З першого вересня 1939 року по друге вересня 1945 року тривала наймасштабніша світова війна в історії людства. В Другій світовій війні брала участь 61 країна, серед них і Українська республіка, що входила до складу Радянського Союзу. Україна стала беззахисною жертвою, об'єктом небаченого в історії кривавого терору, грабунку, розбою, нещадної експлуатації позбавленого будь-яких людських прав люду.
Українська та світова спільнота у вересні 2016 року відзначає 75-ту річницю початку трагічних подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Холокосту та нацистських злочинів на українській землі. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, у Бабиному Ярі було знищено більше 30 тисяч євреїв. Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.), за різними джерелами, там було знищено близько ста тисяч осіб.
Місто Лисичанськ Луганської області не стало виключенням: двічі воно піддавалося німецькій окупації (з 10 червня 1942-го по 6 лютого 1943-го років; з 3 березня по 2 вересня 1943-го року). Близько 800 мирних громадян померло від виснаження або було розстріляно, загинуло під бомбами і снарядами, підірвалося на мінах. Велика частина загиблих була вбита нацистами і їх посібниками. Серед загиблих, ні у чому не повинних людей, були чоловіки, жінки, діти різних національностей. Піддалась неймовірним тортурам і каліцтвам, а потім і розстрілу значна частина єврейського населення Лисичанська у окупованому місті в 1943 році.
З ініціативи голови єврейської общини м. Лисичанська Бориса Ершенгоріна, при підтримці її членів, громадських діячів та меценатів, 30 серпня 2013 року поблизу Дурного яру, що в районі міського кладовища, відбулася траурно-урочиста подія – відкриття пам'ятника жертвам єврейського населення Другої світової. Ідея про відкриття пам'ятного знаку розстріляним євреям у Лисичанську виношувалась ініціатором з 2000 року. Активісти єврейської общини працювали над втіленням цього задуму, ретельно вивчаючи історичні події, відвідуючи місця масових розстрілів мирних жителів єврейської національності під час окупації міста. Вибір місця для встановлення пам’ятника зумовлений даними Книги Скорботи України: Луганська область: В2т. /головна ред.кол..: І.А. Герасимов (кер.) і ін..; обласна ред.кол.: Е.Я. Свірідов (кер.) і ін. – Т.І, Луганськ 2001, 480с), на яку посилаються члени єврейської общини. Згідно зібраних нею відомостей, саме в Дурному яру піддалася розстрілу найбільша кількість представників єврейської національності.
